L-39
L-39
Навчально-тренувальний літак Л-39 призначений для підготовки льотного складу з можливістю навчання застосування зброї. Окремі модифікації можуть використовуватися у якості легкого штурмовика.
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 9,46 м.
Довжина літака — 12,13 м.
Висота літака — 4,77 м.
Максимальна злітна вага — 3 580 кг.
Тип двигуна — 1 ТРД Аи-25ТЛ (1×1 720 кгс).
Максимальна швидкість — 910 км/год.
Максимальна дальність польоту — 1 750 км.
Практична стеля — 11 000 м.Екіпаж — 1 чоловік.
Озброєння:
-
два блока з некерованими авіаційними ракетами УБ-16.
-
дві авіаційні бомби П-50 (50 кг).
Рік прийняття на озброєння — 1976.
Кількість - 39шт.
Історія:
У 1972 році на зміну УТС Л-29 Дель-фін, прийшов новий навчально-тренувальний літак Л-39 Альба-трос. Сфера застосування залиши-лася та ж - основна і просунута льотна підготовка, можливість нав-чання застосуванню озброєння. Виробник теж залишився колишній - Чехословацька республіка. Дане положення справ варто було б відз-начити своєю увагою - проекту-вання і виробництво авіатехніки завжди вважалися прерогативою великих держав-лідерів, але зовсім несподівано, конкуренцію їм змогла скласти невелика Чехословачина. Прорив був в 1956 році, коли в конкурсі на кращий реактивний УТС визнали переможцем літак Л-29 Дельфін (так само спроектований і побудований чехословацьким заво-дом «Аероводоходи») - попередник Л-39 Альбатрос. Дельфін був простим в управлінні, не вибагли-вим в експлуатації і став улюблен-цем льотчиків. Але йому були при-таманні деякі недоліки, спроби усунути які показали низький по-тенціал машини для модернізації. А розвиток авіації висувало підвище-ні вимоги до кваліфікації льотчиків. Так з'явилася необхідність у ство-ренні нового УТС.
В якості замовника виступило Міністерство національної оборони Чехословаччини. Складання техніч-ного завдання військові почали в 1963 році, спільно з союзниками і звичайно ж з основним замовни-ком - Міністерством оборони СРСР. Взимку 1964 розробник отримав попередню технічне завдання. У ньому викладалися нові вимоги до системи навчання молодих льот-чиків. Для цього пропонувалося спроектувати літак, який зберіг би в собі всі позитивні якості Дель-фіна, але забезпечив би більш ви-соку тяговооруженность і надійніс-ть при використанні машини з грунтових смуг. Масу апарату замо-вник обмежив цифрою 3400 кг, особлива увага зверталася на розташування кабін інструктора і учня. Вони повинні були бути по-дібні розташуванню кабін бойового літака.
Завдання прийняв колектив конст-рукторів під керівництвом Яна Влчека, головного конструктора НІАІ (Науково Дослідницький Авіаційний Інститут). Провідним конструктором проекту став Карел Длуги.
Новий літак хотіли застосувати для всіх видів льотної підготовки. Але потім у замовника з'явилася ідея тренувати льотчиків на Дельфіні, а потім підвищувати їх кваліфікацію використовуючи нову машину, швидкість польоту якої повинна була скласти 1,2 Маха. Проекту-вальники стали опрацьовувати таку машину, і навіть присвоїли їй офіційне позначення Л - 39М1. Але в підсумку закінчувати його розро-бку не стали, оскільки замовник повернувся до ідеї єдиного дозвуко-вого літака.
Нарешті влітку 1964 проектуваль-ник отримав затверджене техзав-дання на навчально-тренувальний літак, який назвали Л-39 Альба-трос. Приблизно через півтора року, роботу передали народному підприємству «Аероводоходи» - новітньому авіазаводу, споруди 1953 року. Пізніше завод придбав популярність завдяки випуску літа-ків не тільки створених в ЧССР, а й радянських - за ліцензією.
Л-39 Альбатрос став унікальним у своєму роді літаком, зайнявши четверте місце в світі за кількістю зібраних одиниць, поступившись першістю американському Т-33, радянському МіГ-15УТИ, і своєму попереднику Л-29 Дельфін. Всього, з 1971 року і по 1999 рік, було випущено 2868 літаків.
:Особливості
Двомісний навчально-тренуваль-ний літак Л-39 з двоконтурним турбореактивним дви-гуном АІ-25 ТЛ призначений для початкового навчання техніці пілотування в простих і складних метеорологіч-них умовах вдень і вночі, а також для тренування льотного складу.
Робочі місця пілотів розташовані тандемом (один за одним). Навча-ний розташовується в передній кабіні, інструктор (перевіряючий) - в задній кабіні.
Літак дозволяє виконувати фігури простого, складного і елементи вищого пілотажу, а також марш-рутні польоти із застосуванням ра-діотехнічних засобів літаководіння в одиночному і груповому польоті.
Для забезпечення покидання літа-ка членами екіпажу в аварійних випадках на літаку Л-39 встано-влені піротехнічні системи аварій-ного скидання відкидних частин ліхтарів і катапультні установки ВС-1БРІ.
Системи аварійного скидання відкидних частин ліхтарів, вста-новлені в передній і задній кабінах літака, однакові. Катапультного установка ВС-1БРІ складається з крісла катапульти, телескопічного стріляючого механізму і поро-хового ракетного двигуна. Крісло ВС-1БРІ обладнано об'єднаної підвісний - прив'язний системою. Фіксація ніг льотчика при катапу-льтуванні здійснюється за допо-могою спеціальних лямок, покла-дених у кабіні. Один кінець цих лямок кріпиться до підлоги кабіни. Інший кінець закріплений на кріслі за допомогою замка. Відкриття замків підвісний - прив'язний системи і замків фіксації ніг здійс-нюється автоматично (РЛЕ літака Л-39, з 300 -. 301).
Для забезпечення більш швидкого і якісного введення в лад льотчика ВПС доцільно пройти підготовку на обмежено маневреному літаку з поршневим двигуном, наприклад, Як-18Т з подальшим освоєнням навчально-тренувального літака, наприклад, Як-52 (Як-52м).
Такий спосіб підготовки дозволить скоротити кількість вивізних і контрольних польотів на почат-ковому етапі навчання і більше часу приділити складним видам підготовки.
Освоєння попередніх типів літаків дозволить швидше пристосувати-ся до нового для льотчика типом літака.
Літак Л-39 і в даний час є затребуваним типом для підготов-ки льотного складу і може бути використаний в якості проміжного типу перед літаком Як-130, оснащеного електродистанційною системою управління (ЕДСУ).
