ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Історія:

4 липня 1967 р ЦК КПРС і Рада Мініс-трів СРСР прийняли спільну поста-нову, що пропонує приступити до виготовлення цілого ряду самохід-них артилерійсько-мінометних си-стем. Серед них була 152-мм само-хідна гармата 2С5 "Гіацинт" і гауби-ця 2СЗ "Акація" такого ж калібру. Останні призначалися для оснащен-ня артилерійських полків танкових і мотострілкових дивізій - з них слід було знищувати ворожу бронетан-кову техніку, позиції артилерії і мі-нометів, а також скупчення живої сили ворога. Отримавши завдання, конструктори провели дослідження, встановивши оптимальні розміри майбутніх машин, можливості роз-міщення гармат в нерухомих руб-ках і обертових вежах, і зупинилися на останньому варіанті. При виборі калібру враховували досвід не тіль-ки Другої Світової війни, але і збро-йних конфліктів 1950-1960рр. Адже ефективність дії снарядів визнача-ється не тільки калібром гармат, у тому числі самохідних, але і масою розривного заряду, далекобійністю, скорострільністю і купчастістю влу-чень. Врахували і те, що в останнє десятиліття піхотинці пересіли на захищені бронетранспортери. Звід-си зробили висновок, що для май-бутньої самохідної гаубиці калібрів 100 - 120 мм виявиться недостат-ньо, особливо при веденні вогню по рухливим і групових цілях, опорним пунктам. Прийняли до уваги і те, що навіть осколки 152-мм снарядів виводять з ладу БТРи та іншу поді-бну техніку. Початку роботи над СГ "Акація" передував порівняльний аналіз артилерійських гармат, ство-рених під час війни (СУ-100, СУ-152), і артсистем післявоєнного поколін-ня. У результаті була вибрана кон-цепція перспективного розвитку са-мохідної артилерії. Проектування та виготовлення дослідних зразків ар-тилерійської частини 152-мм само-хідної гаубиці 2СЗ "Акація" проходи-ло в Свердловську (Єкатеринбурзі), в ОКБ-9 заводу ім. М. І. Калініна, а шасі - на заводі "Уралтрансмаш". Артилерійська частина САУ розроб-лялася на базі152-мм буксируємої гармати-гаубиці Д-20. Внутрішній устрій ствола, балістика і боєприпа-си були взяті у Д-20 без змін. Нова гаубиця отримала заводський ін-декс Д-22 та індекс ГРАУ (Головне ракетно-артилерійське управління) - 2АЗЗ. Шасі було розроблено на базі пускової установки ЗРК Коло, яке в свою чергу створили на базі дослідної САУ СУ-100П, і отримало індекс "Об'єкт 303". Два перших до-слідних зразка 2СЗ були виготовле-ні в кінці 1968 року. У ході заводсь-ких випробувань, що завершилися в жовтні 1969 року, була виявлена ​​велика загазованість бойового від-ділення, особливо при стрільбі з ма-лими зарядами. З цієї ж причини виявилися не прийнятими і ще чотири зразки, випущених влітку 1969 для полігонних випробувань. Тому порадили замінити роздільно-гільзове заряджання і впровадити напівавтоматичний поршневий за-твор з пластичним обтуратором. Втім, особливих переваг це новов-ведення не обіцяло, хоча його і вва-жали за потрібне використовувати при проектуванні нових 152-мм са-мохідних гармат. Зрештою з зага-зованістю впоралися шляхом до-працювання системи вентиляції. Гусеничне шасі «Об'єкт 303» після випробувань дослідних установок на Науково-дослідному полігоні ГБТУ (Головного бронетанкового управління), навпаки, отримало ви-соку оцінку у військових замовників і співробітників ВНДІ транспортного машинобудування. Це шасі розгля-далося як база для нових зразків самохідної артилерії і ПУ ракет ва-гою до 30 т. На ньому також створ-ювалися такі САУ, як 152-мм само-хідна гармата, 240-мм самохідний міномет і ряд інших бойових і допо-міжних машин. У процесі експлуа-тації ходова частина 2СЗ також по-казала надзвичайно високу надій-ність.  У 1970 році на Державних ви-пробуваннях 2СЗ показала чудові результати, до кінця року на УЗТМ були зібрані перші три серійні ма-шини. На великих військових нав-чаннях 1971 року в перевагах нов-их САУ особисто переконався міні-стр оборони А.А. Гречко. У тому ж році 2СЗ «Акація» була прийнята на озброєння, а на УЗТМ виготовили ще дев'ять машин, з них шість - у грудні місяці. У 1973 році завод отримав замовлення вже на 70 САУ.

:Особливості

Корпус і башта зварені з аркушів ка-таної броньовий стали, які забез-печують захист від ураження бро-небійною кулею з відстані 300 м, а також від осколків артилерійських снарядів і мін малого калібру.

САУ 2СЗ розділена на три відсіки: управління, силовий і бойовий.

Відсік управління розташований в носовій частині корпусу між лівим бортом і моторної перегородкою. У ньому розміщується механік-водій.

Силовий відсік знаходиться право-руч в носовій частині. У ньому роз-міщуються двигун, трансмісія, сис-теми живлення пальним і повітрям, змащення, охолодження, підігріву та запуску.

Бойове відділення займає середню, кормову частини корпусу і всю ве-жу, що являє собою суцільнозварну конструкцію. У даху башти ліворуч встановлена ​​командирська башта і люк командира, а по правому бор-ту — люк зарядника. Над люком ко-мандира змонтований 7,62-мм ку-лемет для боротьби з повітряними цілями. Знизу до башти кріпиться так звана корзина, в якій розташо-вується екіпаж бойового відділення і частина боєкомплекту. Башта ра-зом з кошиком посаджена в корпус за допомогою кулькового погонно-го пристрою. Основну частину бо-йового відділення займає гаубиця, боєукладки і робочі місця екіпажу. Сидіння навідника розміщено зліва від гаубиці, а зарядника — справа. Командир розташований позаду навідника.

Основне озброєння «Акації» — 152-мм гаубиця Д-22. Її ствол складає-ться з труби-моноблока, двокамер-ного дульного гальма, ежектора, муфти та казенника, вертикально-го клинового затвора з напівавто-матикою механічного (копірного) типу, гідравлічного гальма відкату веретенного типу і пневматичного накатника. Циліндри противідкат-них пристроїв жорстко пов'язані зі стволом і при пострілі відкочуються разом з ним. Нормальна довжина відкату становить 510–710 мм, а гранична — 740 мм. Наведення га-убиці у вертикальній площині здійс-нюється в діапазоні від −4° до +60°. Ручний підйомний механізм гаубиці оснащений одним сектором і врів-новаженим пневматичним механіз-мом штовхаючого типу. Гаубиця вс-тановлюється в амбразуру башти за допомогою закладних цапф.

Заряджання гаубиці роздільно-гіль-зове, тобто в канал ствола спочатку досилається снаряд, а потім гільза з метальним зарядом, як і у перева-жної більшості артсистем такої по-тужності і такого калібру. Боєком-плект складається з 40 пострілів, які перебувають у двох боєукладках (у башті і в корпусі).

У 1975 році замість двох механізо-ваних боєукладок ввели одну — ба-рабанного типу на 12 пострілів, що дозволило збільшити боєкомплект, що перевозиться, з 40 до 46 пост-рілів. Модернізована таким чином самоходка отримала індекс 2С3М, а гаубиця — 2А33М. У боєкомплект «Акації» увійшли старі осколково-фугасні снаряди ОФ-540 (маса сна-ряда 43,56 кг, вибухової речовини — 5,86 кг) і нові осколково-фугасні снаряди ОФ-25 (відповідно 43,56 кг і 6,88 кг). Для стрільби ними пере-дбачені повні заряди, а також шість зменшених. Останні при невеликій дальності стрільби дозволяють по-силати снаряд по крутіший траєкто-рії і вражати цілі, приховані переш-кодами (пагорбами, багатоповерхо-вими будинками і т. д.). Крім того, з наближенням до нормалі кута зустрічі снаряда з горизонтальною ціллю (дахом доту, будинки, танка тощо) різко зростає ефективність дії снаряда. І нарешті, чим менше заряд, тим більше живучість ствола гаубиці. Міняючи заряд, можна змінити початкову швидкість оско-лково-фугасного снаряда від 651 м/с до 282 м/с, а дальність, відповідно, від 17 053 м до 6751 м. Максима-льна дальність стрільби осколково-фугасним снарядом 18 500 м, при стрільбі активно-реактивним сна-рядом вона зростає до 24 000  м. Силова установка представлена 12-циліндровим чотиритактним дизе-лем рідинного охолодження В-59. Двигун розвиває потужність 382 кВт, що дозволяє самохідної гаубиці рухатися по дорогах з твердим покриттям з максимальною швид-кістю 60 км / год. З двигуном взає-модіє механічна двопоточна транс-місія. Коробка передач знаходиться в одному блоці з планетарним ме-ханізмом повороту. Підвіска індиві-дуальна, торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічного типу. До складу ходової частини, стосовно одного борту, входять шість подвійних обгумованих опо-рних катків, чотири підтримуючих ролика, провідне колесо переднього і направляюче колесо заднього роз-ташування . Ширина гусениці з ре-зинометалевим шарніром дорівнює 490 мм. "Акація" характеризується порівняно невеликим питомим ти-ском на ґрунт, що не перевищує 0,059 МПа, що відповідає тиску на ґрунт ноги дорослої людини. САУ може долати підйоми і спуски кру-тизною до30°,рови шириною до 3м. і вертикальні стінки до 0,7 м, а та-кож водні перешкоди до 1 м. Допус-тимий крен для машини - не більше 25 °. Самохідна гаубиця 2С3 облад-нана фільтровентиляційною уста-новкою, автоматичною протипоже-жною системою, включається при підвищенні температури в бойово-му або силовому відділеннях, і си-стемою герметизації населених від-ділень для захисту екіпажу від фа-кторів ураження хімічної, бактеріо-логічної та ядерної зброї. В остан-ньому випадку вона спрацьовує автоматично при появі потоків гам-ма-випромінювання, який виникає при ядерному вибуху.