top of page

2А36 «Гіацинт-Б»

2А36 «Гіацинт-Б»

Радянська буксирувана гармата. Відноси-ться до крупнокаліберної артилерії.

Призначена для придушення й знищення живої сили, вогневих засобів і бойової техніки противника, що знаходяться на марші, в місцях скупчення та опорних пунктах. Гармата придатна до викорис-тання в різноманітних погодно-клімати-чних умовах.

Рік прийняття на озброєння — 1976.

 

Характеристика:

Тип тягача - типу Урал-4320.

Кліренс, мм - 475.

Швидкість візки по шосе, км / год - 35..80.

Розміри:

  • Довжина, мм - 12300,, 12920.

  • Довжина ствола, мм - 7562.

  • Ширина, мм - 2788.

  • Висота, мм - 2760.

Екіпаж (розрахунок), чол . - 8.

Озброєння:

Калібр, мм - 152,4.

Лафет - з розсувними станинами.

Кут підвищення -  -2,5 .. + 57.

Кут повороту - -25 .. + 25.

скорострільність,пострілів / хв - 5..6.

Початкова швидкість снаряда, м / с - 945.

Прицільна дальність, м - 30 500 (ОФС).

Максимальна дальність, м - 40 000 (АР ОФС).

Приціл - ПГ-1М, ОП4М-90А.

 

Кількість- 306шт.

Історія:

Роботи над 152 мм САУ «Гіацинт» були розпочаті на Пермському ма-шинобудівному заводі (ПМЗ), після того, як Міністерство обороної про-мисловості видало відповідний указ - від 27.11.1968 р Спочатку розро-бки велися в двох напрямках - зна-ряддя розроблялося в буксируємо-му варіанті - "Гіацинт - Б "і в само-хідному -" Гіацинт - С ". Дослідні зра-зки гармат проходили полігонні ви-пробування в 1971-1972 роках, на озброєння Радянського Союзу гар-мата була поставлена ​​в 1976 році. Обидва проекти передбачали вико-ристання однакових боєприпасів, мали однакову балістику. Взаємоза-мінних (з рештою артилерією яка перебуває на озброєнні) пострілів не було. Заряджання було розділ-ьно-гільзове, але в гарматі 2А43 (Гіацинт БК) було застосовано аль-тернативне картузне заряджання. Але в остаточному варіанті було залишено роздільно - гільзове. Як основний постріл використовував-ся постріл ВОФ39 в якому застосо-вувався осколково-фугасний сна-ряд ОФ29. Вага пострілу - 80,8 кілограмів. В серійний випуск гар-мата 2А36 потрапила в середині сімдесятих років. Даже на сьогод-нішній день 152-мм гармата 2А36 повністю відповідає сучасним ви-могам: має великою вогневою міць, надійна і мобільна, може транспор-туватися на будь-які відстані заліз-ничним, водним та повітряним тра-нспортом, здатна виконувати скла-дні завдання у всіх видах загаль-новійськового бою.

:Особливості

На відміну від попередніх артиле-рійських систем радянської розро-бки, 2А36 являє собою абсолютно нову конструкцію. Ствол довжиною 49 калібрів оснащений багатощіли-ним дульним гальмом; лафет двох-станинний з піддоном; колісний хід двовісний. У бойовому положенні колеса вивішуються за допомогою гідравлічного домкрата. Незвичай-ною для радянських артилерійських систем є заряджающий пристрій з гідравлічним приводом, що працює в поєднанні з автоматичним затво-ром з горизонтальним ходом. Поді-бна система дозволяє гарматі 2А36 робити до шести пострілів на хвилину; таким чином одна батарея з восьми знарядь 2А36 здатна за одну хвилину обрушити на ціль ма-йже тонну снарядів. Як і більшість радянських гармат, 2А36 оснащена щитом для захисту різних систем зброї; крім того, є невеликий щит над противідкатним амортизато-ром. Довгий стовбур гармати 2А36 дає снаряду високу початкову шви-дкість, рівну приблизно 800 м/с, що дозволяє домогтися відповідно ве-ликої дальності пострілу - 27 000 м. при використанні стандартних боє-припасів. Існують дані про те, що при використанні активно-реактив-ного снаряда досягнута дальність пострілу 40000 метрів. Гармата стріляє боєприпасами картузного заряджання з подовженими снаря-дами - боєприпаси такого типу ви-користовує тільки самохідна уста-новка 2С5; один час в їх числі були тактичні ядерні снаряди. Серед ін-ших типів - осколково-фугасний снаряд (найпоширеніший, вагою 46 кг), бетонобойний, запальний і хімічний (нині знятий з озброєння). При стрільбі прямою наводкою по броньованих цілях використовуєть-ся бронебійний снаряд.

bottom of page