Д-20
Д-20
Радянська 152-мм буксируєма гармата-гаубиця з ручним заряджанням.
Рік прийняття на озброєння — 1955.
Характеристика:
Маса, кг - 5700.
Кліренс, мм - 380.
Швидкість возки по шосе, км/ч - до 60.
Довжина, мм - 8690.
Довжина ствола, мм - 5 195 (34 клб).
Ширина, мм - .2317
Висота, мм - 1 925,,2520
Екіпаж (розрахунок), чол. - 8.
Озброєння:
Калібр, мм - 152.
Затвор - вертикальний напів автоматичний клиновий затвір.
Противідкатний пристрій - гідравлічний буфер и гідропневматичний рекуператор.
Лафет - з розсувними станинами.
Кут повишення - від −5° до 45°.
Кут поворота - 58°.
Скорострільність, вистрілів:
-
5-6.
-
1 (довготривала).
Початкова скорість снаряда, м/сОФС:
-
511..655.
-
БС - 600.
-
БКС - 680.
Прицільна дальність, м - 17410.
Максимальна дальність, м - 24000 (АРС).
Приціли:
-
ПГ-1М.
-
ОП-4М.
Кількість- 215шт.
Історія:
152-мм гармата-гаубиця Д-20 ств-орювалися, як так званий, «корпу-сний дуплекс». Вважалося, що са-ме такі артилерійські системи нада-дуть можливість найбільш повно вирішувати завдання стоять перед корпусних артилерією, і разом з тим знизять витрати і дозволять значно спростити їх ремонт і експ-луатацію, поліпшити постачання запасними частинами та підготовку артилерійських розрахунків. Корпу-сний дуплекс в складі 152-мм гар-мати-гаубиці Д-20 був спроекто-ваний відразу після закінчення Дру-гої світової війни в ОКБ-9 під керів-ництвом Ф. Ф. Петрова. Перший до-слідний зразок. У 1950 році завод № 9 виготовив моноблок 152-мм гаубиці Д-72 для накладення на ла-фет Д-74. В Д-72 крім моноблока і дульного гальма всі інші деталі були використані від Д-74, а до 1952 року корпусні гаубицю Д-72 переквалі-фікували в пушку-гаубицю Д-20 (Д індекс заводу, а цифра 20 по ана-логії з МЛ-20 - довоєнної 152-мм гаубицею-гарматою зразка 1937 р. У 1953 році завод № 9 виготовив дві батареї Д-74 і Д-20 для прове-дення військових випробувань, які затягнулися до 1955 року. Серійне виробництво дуплексу Д-20 було вирішено вести на заводі № 221 «Барикади». На 1955 йому було дано план 28 Д-20. Однак завод не впора-вся з виробництвом і не здав в 1955 році жодної артсистеми. У 1956 році завод № 221 здав 32 Д-20. Виробництво дуплексу велося тривалий час.
:Особливості
Д-20 стала першою 152-мм гармат-ною системою з напівавтоматич-ним клиновим затвором з вертика-льним переміщенням клина. Ствол гармати-гаубиці Д-20 складався з труби, казенника, обойми і дульно-го гальма. Затвор вертикальний клиновий, з напівавтоматикою ме-ханічного (копірного) типу. Довжи-на стовбура становила 25 калібрів.
Підйомний механізм має один сек-тор, забезпечує кут вертикального обстрілу від -5 до +63 град.
Поворотний механізм гвинтового типу, розташований з лівого боку знаряддя, кут горизонтального обс-трілу становить 58 градусів.
В основі своїй Д-20 багато в чому аналогічна більш ранньої моделі 152-мм гаубиці Д-1, основною ж відмінністю Д-20 від Д-1 є вибір боє-припасів. З Д-20 як і раніше можна було стріляти більшістю типів боєп-рипасів Д-1, в боєкомплект якої входять постріли роздільного заря-джання з осколковим, осколково-фугасних і бетонобойную снаряда-ми. Але в неї з'явилося і власне сімейство боєприпасів. Д-20 стала однією з перших радянських арти-лерійських систем, здатних вести вогонь тактичними ядерними боєп-рипасами.
