Мі-8
Мі-8 - багатоцільовий вертоліт, розро-блений ОКБ М. Л. Міля на початку 1960-х років. Наймасовіший вертоліт з двома двигунами у світі, один з наймасовіших вертольотів в історії авіації. Широко використовується для виконання бага-тьох цивільних і військових завдань.
Характеритика:
Максимальна злітна маса - 13000 кг.
Кількість перевезених десантників - 36.
Кількість поранених, що перевозяться на ношах - 12 чол.
Корисне навантаження всередині вантажної кабіни - 4000 кг.
Корисне навантаження на зовнішній підвісці - 4000 кг.
Розміри вантажної кабіни:
-
довжина х ширина х висота - 5,34x2,34x1,8 м.
-
корисна площа - 12,5 м2.
-
корисний об'єм - 23 м3.
Практична стеля - 6000 м.
Дальність польоту при максимальній злітній масі з основними паливними баками - 580 км.
Дальність польоту при максимальній злітній масі з двома додатковими паливними баками - 1065 км.
Потужність двигунів на надзвичайному режимі - ТВЗ-117ВМ 2x 2100 к. с.
Потужність двигунів на надзвичайному режимі - ВК-2500 2x 2700 к. с.
Озброєння:
-
НАР — С-5, С-8.
-
АБ калібром до 500 кг.
Гармата:
-
1×12,7 (1×30);
-
2хВСМ −1.
Кількість - 153 шт.
Мі-8
Історія:
До кінця 1950-х років у складі ВПС Радянського Союзу налічувалося вже кілька вертолітних дивізій. Багатоцільовий Мі-4, що був на озброєнні, міг перекинути в тил ворога відразу 19 десантників або ж прийняти на борт 8 носилок, одне знаряддя або автомобіль. Військові були задоволені цією машиною, однак її конструктор вважав, що настав час машин з газотурбінними двигунами.
У другій половині 1950-х років були прийняті на озброєння мобільні ракетні комплекси «Місяць», і для їх перевезення був потрібний вер-толіт більшої вантажопідйомно-сті. Ним став газотурбінний Мі-6, найвантажопідйомніший на ті часи. Незабаром на заміну Мі-1 прийшов турбогвинтовий Мі-2. Залишилося замінити Мі-4 машиною нового покоління. Проект одержав індекс Мі-8.
За наполяганням Микити Хрущова замовником Мі-8 виступило Міні-стерство цивільної авіації. Сфор-мульовані замовником жорсткі вимоги економічності остаточно сформували вигляд унікальної машини.
Роботи над Мі-8 йшли повним хо-дом, коли Михайла Міля несподіва-но викликали до Кремля. Пропо-зиція, яку зробив йому Хрущов, була дивною — він повинен був поїхати до США, щоб оцінити і, при необхідності, закупити кілька вер-тольотів фірми Сікорського. Але, звичайно, головною справою був огляд виробництва та з'ясування можливостей американських вер-тольотів. Мілеві з колегами вдало-ся навіть політати на новому S-58.
У 1964 році, після усунення Хрущо-ва, командування ВПС не стало приймати на озброєння Мі-8. Були закуплені лише кілька десятків ма-шин для апробації. Однак Мі-8 був високо оцінений Міністерством цивільної авіації, яке зробило замо-влення на масову серію. І незаба-ром після цього гвинтокрилу маши-ну очікував небувалий тріумф.
У червні 1965 Радянський Союз представив на міжнародному авіа-салоні в Ле-Бурже одній із найбільш представницьких експозицій. Вер-тольоти КБ Міля Мі-8, Мі-6, і літаю-чий кран Мі-10 викликали сенсацію серед спеціалістів. Після авіасалону в Ле-Бурже керівництво військо-вого командування СРСР нарешті оцінило характеристики Мі-8. Він став використовуватися як десант-ний, транспортний, медичний вер-толіт, машина для РЕБ, літаючий командний пункт, встановлювач мін.
19 травня 2010 у Конотопі пройшли льотні випробування вертольота Мі-8МТВ з двигунами новітньої модифікації ТВЗ-117ВМА-СБМ1В. Був встановлений світовий рекорд, коли вертоліт за 13 хвилин піднявся на висоту 8100 метрів. При цьому максимальна потужність двигуна — 2000 к.с. підтримувалася протягом 30 хвилин. Показані характеристики дозволять багато-цільовому вертольоту Мі-8, впев-нено літати у горах на граничних висотах. Раніше в ході випробувань бойового Мі-24 з такими ж двигу-нами була зафіксована рекордна для вертольотів швидкопідйомні-сть. На висоту 5000 метрів вертоліт піднявся тільки за дев'ять хвилин.
Двигун ТВЗ-117ВМА-СБМ1В розро-блений українським підприємством «Мотор Січ». Він пройшов повний цикл державних випробувань і отримав міжнародний сертифікат типу СТ267-АМД, який голова Міждержавного авіаційного коміте-ту Тетяна Анодіна особисто вручи-ла голові ради директорів «Мотор Січі» В'ячеславу Богуслаєву. Україн-ський двигун задовольняє найжор-сткіші міжнародні вимоги, безвід-мовний в умовах розрідженого повітря високогір'я і різких пере-падів температур.
:Особливості
Вертоліт одногвинтової схеми з 5-лопатевим несучим і 3-лопатевим рульовим гвинтами. Кріплення ло-патей несучого гвинта - шарнірне (вертикальний, горизонтальний і осьовий), а лопатей рульового гви-нта - поєднане (горизонтальний і осьовий), карданного типу. Транс-місія вертольота Мі-8 аналогічна вертольоту Мі-4. Лопаті несучого гвинта суцільнометалеві, складаю-ться з полого лонжерона, пресова-ного з алюмінієвого сплаву, до задньої крайки якого приклеєні 24 відсіку (на деяких версіях 23) зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвої фольги, що утворю-ють профіль. Всі лопаті несучого гвинта оснащені пневматичною сигналізацією пошкодження лон-жерона. Мі-8 обладнаний елект-ричної противольодяною систе-мою лопатей, яка працює як в автоматичному, так і в ручному режимах, і харчується змінною напругою 208 вольт. При відмові одного з двигунів у польоті інший двигун автоматично виходить на підвищену потужність, при цьому горизонтальний політ виконується без зниження висоти. На основно-му режимі несучий гвинт обертає-ться на оборотах 192 хв-1, рульо-вий - 1445 хв-1. У системі управлін-ня вертольотом використовуються гідропідсилювачі - три КАУ-30Б (комбінований агрегат управління) в управліні несучим гвинтом і один РА-60Б (рульової агрегат) в упра-вліні рульовим гвинтом.
Шасі триопорное, не ховається, з самопозиціонується по польоту передньою стійкою. Для запо-бігання торкання землі рульовим гвинтом є хвостова опора. Система зовнішньої підвіски вертольота дозволяє перевозити вантажі ма-сою до 3000 кг. Мі-8 обладнаний чотирьохканальним автопілотом АП-34, що забезпечує стабілізацію крену, тангажу та напрямки, а також висоти польоту (± 50м). У пасажирському варіанті в салоні можуть встановлюватися до 18 крісел, в транспортному варіанті застосовуються відкидні лавки на 24 місця. Для підтримки комфо-ртної температури в кабіні екіпажу і вантажній кабіні, вертоліт облад-наний системою обігріву, вико-ристовується гасовий обігрівач КО-50, і вентиляцією. Навігаційно-пілотажні прилади та радіоустатку-вання у всіх модифікаціях верто-льота дозволяють здійснювати польоти в будь-який час доби в простих і складних метеоумовах.
Гідросистем на вертольоті дві - основна і дублююча, тиск у кожній створюється окремим насосом НШ-39М, встановленим на голо-вному редукторі. Тиск регулюється в межах 45 ± 3 ... 65 + 8-2 кгс / см2 автоматами ГА-77В розвантажен-ня насосів, підтримується гідроаку-муляторами - двома в основній системі і одним в дублюючої. Гідроживлення споживачів - РА-60Б управління рульовим гвин-том, КАУ-30Б загального кроку несучого гвинта, двох КАУ-30Б поздовжнього і поперечного упра-вління, рухомого упору в системі управління рульовим гвинтом і фрикціона ручка "Крок-Газ" - включається роздільними елект-ромагнітними кранами ГА192.
