МіГ-29
МіГ-29
Багатоцільовий винищувач МіГ-29 призначений для завоювання панування у повітрі, підтримки дій сухопутних військ на полі бою та знищення наземних і морських цілей.
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 11,3 м.
Довжина літака — 17,3 м.
Висота літака — 4,7 м.
Максимальна злітна вага — 17 700 кг.
Тип двигуна — 2 ДТРД РД-33К (2×9 400 кгс).
Максимальна швидкість:
-
у землі — 1 500 км/год.
-
на висоті 11000 м — М=2.З5.
Максимальна дальність польоту — 2 600 км.
Практична стеля — 18 000 м.
Максимальний радіус дії (без підвісних паливних баків) — 200 км.
Максимальний радіус дії (з підвісними паливними баками) — 300 км.
Екіпаж — 1 чоловік.
Озброєння:
-
30 мм гармата ГШ-30-1.
Ракети:
-
«повітря-повітря» Р-27, Р-27Э, Р-23, Р-60М, Р-60, Р-73.
-
«повітря-земля» Х-25, Х-29, Х-31, Х-35.
Некеровані авіаційні ракети:
-
С-5 — 96 шт.
-
С-8 — 80 шт.
-
С-24 — 4 шт.
Бомбове навантаження — до 3 000 кг.
Рік прийняття на озброєння — 1982.
Кількість - 118.
:Особливості
Дуже вдала щодо аеродинамічних характерик конструкція планера змогла вирішити ці проблеми. Також, нові двигуни РД-133 (виріб 88) забезпечили тягоозброєння літаку МіГ-29 на рівні 1.1. Без використання зовнішніх підвісок на сьогодняшній день у злітній конфігурації цей параметр до сих пір неперевершений.
Ракетам "повітря-повітря" Р-73, сконструйованим конструкторським бюро "Вимпел", по маневреності та дальності польоту на той час не було рівних. Та і сьогодні мало які ракети зрівняються з Р-73. Локатор "Топаз" Н-019 забезпечував можливість виявлення як наземних,так і повітряних цілей. Конструкція катапультного крісла К-36 дозволяє льотчикам аварійно залишати літак на швидкостях від 75 до 1500 км/год. (відомі випадки і спасіння життя пілотів і при швидкості більше 2000 км/год.).
Історія:
Перші напрацювання за проектом легкого фронтового винищувача нового покоління були розпочаті у СРСР наприкінці 60-х років XX століття. В 1969 році був оголоше-ний конкурс на розробку такого літака. В ньому взяли участь кон-структорські бюро Сухого та Яковлєва, також Мікояна і Гуревича. Переможцем було визна-но ОКБ «МіГ».
Передумови його створення беруть початок ще з з середини 60-х років 20-го століття, коли почала відчуватись потреба в легких винищувачах нового покоління. В 1969 р. було об'явлено конкурс на створення перспективного фро-нтового винищувача, який би був здатний конкурувати з амери-канськими літаками F-15. Участь в ньому брали КБ Сухого, Яковлєва та ОКБ Мікояна. Основною задачею ставилось не висотні та швидкісні характеристики, а маневреність, щоб отримати вирішальну перевагу в повітрі. Удари по наземних цілях відходили на другий план.
Свій проект Мікоян представив на початку 1971 р. Цей проект дуже сильно відрізнявся від раніше створених бюром літаків. Проект мав назву МіГ-29Д або виріб "9". Отримавши "добро", конструктори розпочали детальне опрацювання проекту. Приходилось вирішувати багато проблем. Перш за все, класична механічна система управління суттєво обмежувала керованість літака. Цю проблему вирішили впровадженням гідро-приводів (бустерів), які працювали від рідини (АМГ-10). Також, неможливість використання зару-біжного електрообладнання сут-тєво збільшувала масу літака.
Перший політ прото-типу був здійснений 6 жовтня 1977, а серійне виробництво розпочал-ось в 1982 році на базі москов-ського заводу № 30 («Прапор праці»).
В ході випробувань був виявлений серйозний недолік - літак мав погану шляхову стійкість. Для цього в констуркцію літака МіГ-29 включили підфюзеляжні гребні (починаючи з 4-ї серії збільшили площу рулів напрямку і в них потреба відпала).
Серійне виробництво літака МіГ-29 розпочалось на заводі "Знамя труда" в 1982 р. В військові частини поступати на озброєння вони розпочали в серпні 1983 р. В нашій країні до сьогодняшніх днів винищувачі МіГ-29 на озброєнні. Їх експлуатують три частини - в м. Івано-Франківськ, м. Севастополь та м. Васильків (біля Києва).
В серпні 1983 перші серійні МіГ-29 почали надходити до ВПС СРСР. З початку 1985 року перші два авіаполки на МіГ-29 досягли опе-ративної готовності. В 1988 році МіГ-29 був вперше представлений на міжнародному авіасалоні у Фарнборо. Цей тип винищувачів активно поставлявся на експорт в безліч країн. Було розроблено і випущено багато різних моди-фікацій, включаючи палубні вини-щувачі МіГ-29К. Всього до 1991 було вироблено близько 800 МіГ-29. У 1995–2003 роках команда з 6-ти літаків МіГ-29 входила до пілотажної групи ВПС України «Українські Соколи».
