ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Історія:

Успішна експлуатація вертольотів Ка-25 у ВМС показала їх важливу роль в системі протичовнової обо-рони бойових кораблів, проте їх можливості обмежувалися недоста-тньою вантажопідйомністю. Тому в 1969 році ОКБ під керівництвом головного конструктора Н. І. Камо-ва почало розробку нового, більш вантажопідйомного вертольота з розширеними функціональними можливостями. Використовуючи досвід розробки вертольота Ка-25, ОКБ зберегло для нового верто-льота його компоновку, істотно допрацювавши її з урахуванням багаторічного досвіду експлуатації.

В якості силової установки було ви-рішено використовувати два турбо-вальних ВМД ТВЗ-227 з вільною турбіною злітною потужністю по 1018кВт, створених у ленінград-ському КБ під керівництвом голов-ного конструктора С. П. Ізотова. Завдяки використанню більш поту-жної силової установки і нових не-сучих гвинтів більшого діаметру вантажопідйомність нового верто-льота була збільшена до 4000кг, в два з половиною рази більше, ніж на Ка-25, і була забезпечена мож-ливість експлуатації в широ-кому діапазоні підвищених температур повітря і в умовах підвищеної воло-гості, т. е. експлуатація у всіх аква-торіях Світового океану.

Екіпаж залежно від призначення вертольота повинен складатися з двох-трьох чоловік: льотчика і штурмана і в разі необхідності шту-рмана-оператора. Для вертольота були розроблені нові пілотажно-навігаційні комплекси, що дозво-ляють екіпажу вирішувати поста-влені завдання вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах і на великій відстані від корабля ба-зування, і нова пошуково-прицільна система для різних засобів пошуку і виявлення підводних човнів і про-тичовнової зброї для їх ураження.

Перший дослідний вертоліт, що отримав спочатку позначення Ка-252, здійснив перший політ 24 грудня 1973 (льотчик-випробувач Е.І.Ларюшін), вже після смерті Н. І. Камова 24 листопада 1973 року. Розробка вертольота тривала під керівництвом головного конструкт-ора С.В.Міхеева. Розробкою радіо-електронного обладнання керував заступник головного конструктора І.А.Ерліх. Серійне виробництво було розпочато в 1977 році на верто-літному заводі в місті Кумертау.

Після проходження льотних випро-бувань і прийняття на озброєння ВМФ новий вертоліт отримав поз-начення Ка-27. У процесі випро-бувань була вирішена проблема сумісності - взаємної пристосо-ваності систем вертольота і кора-бля-носія. До 1981 року вертольоти Ка-27 були розгорнуті на есмінцях і ракетних крейсерах, на вертольо-тоносцях "Київ", "Мінськ", "Новоро-сійськ" і "Баку", а потім на авіаносні кораблі "Адмірал флоту Кузнєцов". Вертольоти були поставлені також ВМФ Індії та Югославії, під позна-ченням Ка-28.

:Особливості

Покладена в основу конструкції вертольота співісна схема без рульового гвинта забезпечує досягнення підвищеної маневре-ності, підвищує безпеку польотів при їх виконанні з кораблів і надає вертольоту компактність, що особ-ливо важливо при базуванні його на кораблях класу "есмінець".

Відносно високий фюзеляж верто-льота має довжину всього 11.3 м. У передній його частині знаходиться кабіна екіпажу, в якій крісла штур-мана і льотчика розташовуються поруч. Під кабіною екіпажу змон-тована бортова РЛС з антеною, закритою радіопрозорим обтічни-ком. Середню частину фюзеляжу займає вантажна кабіна, під підлогою якої знаходиться прос-торий відсік для розміщення про-тичовнового озброєння. У задній частині фюзеляжу є відсік для опускаємої гідроакустичної станції. Фюзеляж закінчується короткою хвостовою балкою з хвостовим оперенням у вигляді некерованого стабілізатора і двох рулів напряму.

Вертоліт має не вбирається чоти-рьохстійкового шасі. На випадок аварійної посадки на воду по бортах фюзеляжу під спеціаль-ними стулками знаходяться наду-вні балони вони заповнюються по-вітрям за 4-6 секунд і забез-печують вертольоту необхідну пла-вучість.

Складена з двох газотурбінних дви-гунів ТВ3-117 силова установка розміщена під середньою части-ною фюзеляжу. Потужність кож-ного з двигунів достатня для про-довження польоту на одному двигуні. Для автономного запуску двигунів силова установка верто-льота включає в себе і турбоко-мпресор АІ-9. Ємність паливної системи складає 4760 л, для її заправки потрібно 16 хвилин.

Співвісні несучі гвинти вертольота мають по три складаються лопаті, лонжерони яких виконані з уг-лепластіков. Висока енергоозброє-ність в поєднанні з ефективною несучою системою забезпечує зас-тосування вертольота в широкому діапазоні підвищених температур повітря і високої вологості. Верто-літ здатний виконувати польоти з обмежених площадок при швидко-стях повітряного потоку до 20м / с, бокової і кільової хитавиці до 8 і 2 ° відповідно.

Встановлене на вертольоті піло-тажне і навігаційне обладнання за-безпечує високоточне рішення на-вігаційних завдань вдень і вночі, в простих і складних метеорологіч-них умовах над позбавленої орієн-тирів місцевістю. Воно робить можливим автоматичний висно-вок вертольота в точку застосу-вання скидаються засобів пошуку і поразки підводних човнів. Високо-точний автопілот дозволяє верто-льоту тривалий час висіти в авто-матичному режимі зі стабілізацією заданої висоти, що необхідно при роботі з опускаючуюсь гідроакус-тичної станцією.

Для боротьби з підводними чов-нами вертоліт оснащений приці-льно-пошуковою системою "Вось-миніг-Е", що забезпечує виявлення підводного човна, визначення його координат і параметрів руху та вироблення рекомендацій на зас-тосування зброї. Система "Вось-миніг-Е" складається з наступних підсистем: гідроакустичної (радіоа-кустичного буя, що опускається гідроакустична станція ВГС-3), індикації навігаційно-тактичної об-становки, інформаційно-обчислю-вальної (з бортової цифрової об-числювальної машиною з швид-кодією 150 тис операцій в секунду). Система дозволяє протягом однієї години обстежити водну поверхню площею до 2000км2.

Для ураження підводних човнів у відсіку озброєння розміщуються протичовнові торпеди АТ-1МВ, глибинні бомби, авіабомби калібром від 50 до 250 кг. На вертольоті можуть бути встано-влені також керовані протичовнові ракети АПР-2Е.