top of page

БМД-2

Бойова машина десантна БМД-2 призна-чена для транспортування бійців повіт-ряно-десантних та аеромобільних вій-ськ, підвищення його мобільності, озб-роєності та захищеності на полі бою.

Рік прийняття на озброєння — 1985.

 

Характеристика:

Бойова маса, т — 8.
Екіпаж + десант, чол. — 3+4.
Спосіб десантування — парашутний.

Тип радіостанції — Р-123 (Р-123М). 
Дальність зв’язку, км — 20.

Габаритні розміри (мм):

  • ширина — 2630.

  • висота −1615-1965.

  • довжина — 5400 (5910).

Озброєння:

Основна зброя — 30 мм гармата 2А42.

  • тип гармати — автоматична.

  • типи снарядів — ОФ, БТ, О

  • боєкомплект, пострілів, шт — 300;

  • прицільна дальність стрільби, м:

  • ОФЗ — 4000;

  • БТС — 2000;

  • бронебійність, 0°, мм — 40 (на 1500 м);

Керов. зброя, ПТРК 9П135, — 3 ПТКР (9М111 /9М113);

  • бронебійність, 0°, мм — 360/500;

  • дальність стрільби, м — 75...2500/4000;

  • Спарений кулемет — 7,62 мм ККТ;

  • Курсовий кулемет — 7,62 мм ККТ;

  • боєкомплект, патр. — 3000.

Силова установка:

  • Тип та марка двигуна — 4-х такт. дизель, 5Д-20;

  • Макс. потужність, кВт (к/с) — 177 (240);

  • Паливо, яке використовується — ДП;

  • Ємність баків, л — 280.

Швидкість руху, км/год.:

  • по ґрунту — 40-45.

  • по шосе — 61.

  • на плаву — 9-10.

Витрати палива на 100 км, л:

  • по ґрунтовій дорозі — 72-85.

  • по шосе — 60.

Запас ходу по пальному по ґрунт. дорозі, км — 320-350.

Перешкоди, які долаються:

  • макс. кут підй., град. — 32.

  • ширина рову, м — 2,5.

  • висота стінки, м — 0,5.

 

Кількість- 78шт.

                                                                 БМД-2

Історія:

До кінця 1970-х рр. стало ясно, що можливості модернізації БМД-1 і БТР-Д з розміщення на них більш потужних комплексів озброєння і спеціального обладнання в цілому вичерпані. Тим більше що військо-во-транспортний літак Іл-76 вже не накладав на машину настільки жор-стких обмежень за масою і габари-тами, які мали місце при розробці БМД-1. Відкривалася можливість створення перспективної БМД з які-сно збільшеною бойової ефективні-стю.

Історія нової БМД спочатку була тіс-но пов'язана з розробкою нової бо-йової машини піхоти. Курганському машинобудівному заводу (КМЗ) бу-ла задана ОКР "Байка" по створен-ню БМП, єдиної для Сухопутних і По-вітряно-десантних військ. Але в процесі розробки стало ясно, що ст-ворити єдину машину вкрай склад-но.

На пропозицію ВДВ провести замі-ну на БМД-1 73-мм гармати 2А51 на 30-мм автоматичну гармату 2А42 ВгТЗ відповів, що це призведе до значного збільшення маси машини і до зниження надійності шасі. Од-нак ЦНДІ точного машинобудуван-ня - головний інститут Міноборон-прома по артилерійському (автома-тичному) озброєнню малого каліб-ру - провів відповідні дослідження і створив макетний зразок бойового відділення із збереженням діаметра погона вежі серійної БМД-1П.

Афганські події та сформований в ЦНИИТОЧМАШ науково-технічний віділ по створенню одномісного бо-йового модуля дозволили провести ОКР "Будка" по розробці бойового відділення з 30-мм автоматичною гарматою 2А42 для машин типу БМД-1. У 1983 році перед КБ ВгТЗ була поставлена ​​задача створення бойової машини десанту з 30-мм автоматичною гарматою. Вежа но-вої машини за габаритами і поса-дковим розмірами повинна була бути повністю взаємозаміною з ве-жею БМД-1. Її установка на машину повинна бути можлива навіть в умовах ремонтних підрозділів Міні-стерства оборони без значних ча-сових, фінансових і технічних вит-рат.Подібні вимоги припускали збе-реження броньового корпусу, сило-вого блоку і ходової частини БМД-1.

При збереженні погона вежі БМД-1 повністю виконати вимоги замов-ника не вдалося. Боєкомплект авто-матичної гармати 2А42 довелося скоротити до 300 патронів. Компо-нування системи живлення гармати і спареного з нею кулемета була настільки щільною, що не залишила місця для розміщення пускової установки на кульковій опорі, подіб-но БМП-2. На даху вежі, як і на БМД -1П, довелося змонтувати кронш-тейн для кріплення верстата ПУ. Установка в малогабаритній башті двох прицілів (комбінованого та зе-нітного), стабілізатора озброєння і блоку управління електроланцюга стрільби сильно притісняла робоче місце навідника-оператора. Всі три перевозних ПТУР розмістили в ко-рпусі нової бойової машини, що от-римала заводське позначення"об'є-кт 916". Пускова установка 9П135М в похідному положенні укладалася в носовій частині корпусу зліва від сидіння командира. В результаті боєкомплект курсових кулеметних установок скоротився до 1000 патронів.

Представлені в 1984 році на війсь-кові випробування машини мали по дві курсові кулеметні установки. У ході випробувань з'ясувалося, що обслуговування лівої курсової уста-новки при розміщенні ПУ 9П135М по-похідному викликає великі труд-нощі у командира БМД. До того ж військові давно скаржилися на те, що необхідність обслуговування ку-рсового кулемета заважає коман-диру БМД займатися його прямими обов'язками. Тому серійні машини пізніх випусків мали лише праву курсову установку.

Серійне виробництво "об'єкта 916" розгорнулося на ВгТЗ в кінці 1984 року, а в 1985 році машина була офіційно прийнята на озброєння ВДВ під назвою БМД-2.

:Особливості

Основною особливістю нової бойо-вої машини десанту на відміну від БМД-1 став новий комплекс озбро-єння, який ідентичний комплексу озброєння бойової машини піхо-ти БМП-2: 30-мм автоматична гар-мата 2А42, 7,62-мм спарений куле-мет ПКТ та пускова установка про-титанкових керованих ракет 9М113 («Конкурс») або 9М111 («Фагот»). Крім цього, був залишений лише один 7,62-мм курсовий кулемет ПКТ. 

Засоби радіозв'язку та спеціальне обладнання БМД-2 успадкувала від БМД-1.

Для ефективного використання встановленого на бойовій машині десанту БМД-2 нового комплексу озброєння в башті для навідника-оператора змонтований вдоскона-лений комбінований приціл з ден-ним і нічним каналами спостере-ження БПК-1-42, який з 1986 року змінювався на бойових машинах десанту БМД-2 на БПК-2-42. Гарма-та 2А42 має дальність ефективного вогню — від 2500 до 4000 м — і ско-рострільність до 500 пострілів на хвилину.

Спроможності боротьби з повітря-ними цілями розширені також за рахунок включення до складу озб-роєння, що перевозиться в бойо-вому відділенні машини, зенітних ракетних комплексів  «Стріла-2» або «Ігла». 

Найскладніші труднощі виникли че-рез те, що змонтувати на БМД-2 стандартну двомісну башту з ком-плексом озброєнням від бойової машини піхоти БМП-2 стало немо-жливим через малі розміри бойо-вого відділення машини. Тому дове-лося розробити нову башту менших розмірів, в якій було обладнано мі-сце тільки для навідника-операто-ра. Башта кругового обертання за-безпечувала наведення  озброєння у вертикальній площині в діапазоні кутів до +75°. Це дозволяло уражати не тільки наземні, але і малош-видкісні повітряні цілі. При цьому, завдяки наявності двохплощинного стабілізатора озброєння, ведення прицільної стрільби стало можливе і під час руху машини.

Модернізація практично не торкну-лася броньованого корпусу, силової установки, трансмісії і ходової ча-стини базової машини. Завдяки значному резерву потужності дви-гуна, БМД-2 з бойовою масою, що збільшилася до 8 т, має таку ж ру-хливість і прохідність, що й БМД-1. Як й її попередниця, вона здатна до-лати водні перешкоди уплав. Як і БМД-1, ця бойова машина десанту може транспортуватися повітрям у вантажних кабінах військово-тран-спортних літаків і вертольотів. Для десантування БМД-2 парашутним способом застосовуються парашут-ні  платформи П-7 і П-16 з багато-купольними парашутними система-ми. Можуть використовуватися та-кож спеціально розроблені парашу-тно-реактивні системи типу ПРСМ -925, які дозволяють десантувати БМД-2 з літака Іл-76 з висоти 500–1500 метрів.

bottom of page