ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Історія:

До кінця 1950-х років у Радянського Союзу і країн НАТО з'явилась так-тична ядерна зброя, вироблялася тактика його застосування. Нова ві-йна могла бути з використанням тактичної ядерної зброї. У таких умовах успішне використання своїх військ могло бути досягнуто з на-дання сухопутним частинам більшої маневреності і розосередження їх на полі бою. Тоді в Радянській Армії почався переклад піхоти на нові структури, почалося створення мо-топіхотних частин, почалося розго-ртання мотострілкових дивізій. О-сновним засобом доставки піхоти в них були бронетранспортери. Віт-чизняні бронетранспортери, ство-рені по закінченню Великої Вітчиз-няної війни, в основному були коліс-ними і до кінця 1950-х років лише частково вирішували взаємодія та-нків і піхоти. Про успішному вирі-шенні завдань мотопіхотою на полі бою, навіть під прикриттям і за під-тримки танків, в умовах впливу фа-кторів ядерного вибуху, не могло бути й мови. Була потрібна абсолю-тно нова броньована бойова ма-шина. Бойова машина піхоти (БМП) призначалася для підвищення мобі-льності та захищеності піхоти, дію-чої на полі бою за підтримки танків. Вона повинна була мати рухливість вище, ніж у середнього танка, з ходу форсувати водні перешкоди, захи-щати екіпаж і десант від осколків і кулеметного вогню, забезпечувати подолання радіоактивно зарядже-них ділянок місцевості і дозволяти вести активні дії десанту як в спіше-ному бойовому порядку, так і з ма-шини. Розробка концепції нової бо-йової машини була виконана НТК ГБТУ і ВНДІ-100. У ВНДІ-100 в 1960 році почалися перші попередні оп-рацювання компонувальних схем спеціальних піхотних бойових ма-шин. Так спочатку іменувалися май-бутні бойові машини піхоти (БМП). Інститутом було виконано 10 варіа-нтів наробок бойових машин. До кінця 1960 ГБТУ спільно з іншими організаціями Міноборони і проми-словості, при участь головного інс-титуту галузі ВНДІ-100 був виро-блений проект тактико-технічного завдання (ТТЗ) на розробку БМП. У лютому 1961 роки було випущено постанову Ради Міністрів СРСР яким задавалася декільком спеціалізова-ним КБ розробка технічних прое-ктів машин, до роботи було залу-чено 11 організацій з Ленінграда, Челябінська, Кургану, Рубцовська, Горького, Волгограда, Харкова, Бря-нська, Тули і Москви. У КБ заводів було розроблено 19 технічних про-ектів БМП. На той момент більшість КБ заводів не мало досвіду в ство-ренні плаваючих машин, тому осно-вні дослідження по плавучості ва-ріантів БМП проводилися в ВНДІ -100. У КБ Челябінський тракторний завод (ЧТЗ, головний конструктор П.П.Ісаков) і Харківський трактор-ний завод (ХТЗ, головний констру-ктор А.Ф.Белоусов) для машин був обраний добре освоєний закордо-ном для руху по воді двигун, що ви-користовує переміщення гусениць. У КБ Курганського машинобудівного заводу був розроблений проект «об'єкт 609" з колісним шасі і гусе-ничним пристосуванням. Досвідче-на колісно-гусенична бойова маши-на піхоти «об'єкт 609» створювала-ся в КБ Курганського машзаводу за замовленням ГБТУ з колісним шасі і гусеничним пристосуванням. У зав-данні маса машини була визначена 12-14 тонн. КБ був виконаний ескіз-ний проект. БМП «об'єкт 609» мала хороші бронювання, лобова части-на корпусу і борт від 8 до 30 мм. При русі на воді БМП мала запас плаву-чості 8-10% і могла пересуватися зі швидкістю 7 км/ч. Екіпаж «об'єкта 609» складався з двох чоловік, ма-шина транспортувала вісім чоловік десанту. У 1964 році Брянський за-вод виготовив макетний зразок БМП «об'єкт 1200». Бойова маса ма-шини 13,67 тони, довжина БМП - 6860 мм, ширина - 2830 мм і висота - 2020 мм. У поворотною вежі було розміщено 73-мм знаряддя «Грім» і 7,62-мм спарений кулемет. Рух БМП забезпечував двигун потужністю в 300 к.с., який забезпечував макси-мальну швидкість по шосе 90км/год і на воді - 10 км/год. Для руху по во-ді використовуються відмітні рушії реактивного типу. Проект колісно-гусеничної БМП «об'єкт 19» бойо-вою масою 13,1 тонни розроблений спільно КБ Алтайського тракторно-го заводу і ВА БТВ в 1964 році. Озб-роєння машини розміщувалося у вежі і було аналогічно іншим конку-рсним БМП. Конструкція ходової частини представляла собою коліс-не шасі 4х4 з допоміжним гусени-чним рушієм, який розташовувався між осями передніх і задніх коліс. Двигун «об'єкта 19» розташовував-ся в кормі машини, він забезпечу-вав максимальну швидкість руху по шосе до 80 км/год. У 1965 році Ал-тайський тракторний завод виго-товив макет машини «об'єкт 19». Моторно-трансмісійне відділення розміщене позаду, в ньому був встановлений двигун потужністю 300 к.с. Максимальна швидкість ру-ху БМП по шосе на гусеничному ходу становила 57 км/год, на коліс-ному ходу - 108 км/год. Запас ходу при одній повній заправці обмежу-вався 300 км. Для руху по воді вико-ристовується водометний рушій, він забезпечував швидкість до 10 км/год. Дослідний зразок БМП «Об'єкт 911»був виготовлений ВгТЗ. Надалі на базі БМП був створений легкий плаваючий танк «об'єкт 911Б» з більш потужним озброєн-ням, він також залишився тільки в дослідному виконанні. В башні роз-міщувалося озброєння аналогічне БМП «об'єкт 911». Бронювання кор-пусу та башти було протипульне. Праворуч і ліворуч від механіка-во-дія знаходилися два кулеметника, 7,62-мм кулемети ПКТ кріпилися на лобовому листі корпусу в кульових опорах, третій кулемет спарений з гарматою. Для стрілецької зброї де-санту було шість амбразур. Вихід десанту проводився на корму. Дви-гун розміщався в кормі ліворуч, ди-зель потужністю 300 к.с. забезпе-чував максимальну швидкість до 65 км/год. Рух на плаву здійснювалося за допомогою реактивних водоме-тів зі швидкістю 10 км/год. Ще одна досвідчена бойова машина піхоти «об'єкт 764» була створена в КБ Челябінського тракторного заводу (ЧТЗ) під керівництвом головного конструктор П.П. Ісаков, її виготови-ли на ЧТЗ в 1964-1965 рр. Бойова маса БМП склала 12,6 тонни. Маши-на має зварений корпус з катаних броньових листів товщиною від 6 до 26 мм. У носовій частині розмі-щений дизельний двигун потуж-ністю в 300 к.с., по центру машини бойове відділення з вежею, на якій розміщено основне озброєння: 73-мм гармата 2А28 «Грім», 7,62-мм кулемет ПКТ, ПТУР 9М14М «Малю-тка» . Екіпаж БМП становив три лю-дини. Максимальна швидкість по шосе БМП до 65 км/год. Для руху по воді застосовувався водометний рушій, він забезпечує швидкість на плаву 9-10 км/год. Постановка ди-мових завіс проводиться апарату-рою ТДА. У тому ж КБ ЧТЗ були ро-зроблені проекти ще декількох ва-ріантів БМП, серед них «об'єкт 765», який в наслідок і був прийнятий на озброєння під позначенням бойова машина піхоти БМП-1. Крім цього на базі «об'єкта 765» був підгото-влений варіант бойової машини бо-йової масою в 13 тонн з активним розміщенням десанту. У середній частині корпусу розміщувалися три кулемети в кульових опорах, які об-стрілювали цілі в секторі +45 град. по горизонту. За результатами роз-гляду 19 технічних проектів БМП перевага була віддана декількох зразках. На порівняльних випробу-ваннях в 1964 році, проведених в 38 НИИБТ, було пред'явлено шість дослідних зразків БМП. З ЧТЗ був доставлений «об'єкт 765" з єдиним гусеничним рушієм для земної та водної поверхонь. Розгляд резуль-татів випробувань було доручено міжвідомчої комісії, яка віддала пе-ревагу варіанту БМП КБ ЧТЗ. Підго-товка до серійного виробництва БМП-1 на Курганському машинобу-дівному заводі було розпочато в 1964 році. Незабаром були створені передсерійні зразки БМП «об'єкт 765", які пройшли необхідні полі-гонні і військові випробування.       14 квітня 1966 було прийнято пос-танову уряду про ухвалення «об'єк-та 765" під найменуванням БМП-1 (бойова машина піхоти - 1) на озб-роєння Радянської Армії. У серійне виробництво БМП-1 пішла на Челя-бінському тракторному заводі з 1966 року, на Курганському маш-заводі - з 1967 року.

:Особливості

БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецько-го відділення. Бойова  обслуга ма-шини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир бойової машини) та 8 чо-ловік десанту.

Корпус і башта БМП-1 зварені з ка-таних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб ба-шти має товщину 23 мм.

В лівій передній частині машини ро-зташовується відділення управлін-ня, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами уп-равління рухом машини, прилада-ми спостереження і засобом зв'яз-ку. За місцем механіка-водія розта-шоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особи-стої зброї, приладами спостережен-ня і засобами зв'язку.

Моторно-трансмісійне відділення розташоване у передній правій час-тині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-зву-коізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перего-родці є люки.

У середній частині машини знаходи-ться бойове відділення, котре зай-має башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні роз-міщені робоче місце навідника-опе-ратора, а також основне і допомі-жне озброєння машини. У підбашто-вому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з ба-штою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколко-во-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укла-дки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.

У десантному відділенні, розташо-ваному у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для пі-хотинців. Кожне обладнане амбра-зурою для стрільби з особистої зб-рої. У кормі є дві двері для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомату. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири лю-ки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейне-ром електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання. У якості основного озброєння БМП-1 вико-ристовується 73-мм гладкоство-льна гармата 2А28 «Грім» з боєком-плектом 40 пострілів (16 кумуляти-вних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Ку-лемет Калашнікова танковий; мо-дифікація єдиного кулемета Калаш-нікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62 × 54R. Окрім того, для боротьби з та-нками й іншою броньованою техні-кою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.

Місце механіка-водія оснащене оп-тичними приладами спостережен-ня («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нь-ого місце командира відділення об-ладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою раді-останцією Р-123М. Навідник-опера-тор має апарат А-2 ТПП для вну-трішнього зв'язку.

Робочі місця піхотинців у десант-ному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'я-зку десантники користуються апа-ратами А-3 й А-4 ТПП.

У машині два блоки. Перший — си-ловий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охоло-дження, змащення двигуна, ежек-тор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок зак-ріплений на балках даху корпусу.

Двигун: V-подібний шестициліндро-вий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосе-рдкованим вприскуванням. Макси-мальна потужність становить 210–221 кВт. Загальна маса сухого дви-гуна становить приблизно 700 кг.

Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами те-лескопічної двосторонньої дії. Сто-совно одного борту підвіска склада-ється з шести порожнистих опор-них катків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні катки умисно виконані поро-жнистими задля підвищення плаву-чості машини при подоланні водні перешкод.

Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумо-вих ущільнювачів до 8000 км.         БМП-1У — український варіант мо-дернізації БМП-1 з метою, анало-гічною меті створення БМП-1М. Но-вий комплекс озброєння: 30-мм ав-томатична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими направляючи-ми; 30-мм автоматичний гранато-мет АГ-17 «Полум'я». Для підвищен-ня плавучості на БМП-1У встанови-ли надгусеничні поплавки. Також були встановлені ведучі колеса і гу-сениці від БМП-2.