ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

:Особливості

Основним озброєнням танка є 125мм гладкоствольна гармата-пу-скова установка КБА-3, або ж 2А46 М-1, з довжиною ствола у 48 калі-брів. Боєкомплект — 36 пострілів роздільного заряджання  з підкалі-берними  бронебійними, кумуляти-вними та осколково-фугасними снарядами і керованими ракетами. 28 пострілів розміщені в конвейері механізма заряджання, а решта — в укладках другої черги. До складу си-стеми озброєння також входить та-нковий ракетний ТАКО-621 україн-ського виробництва, який дає змогу боротися з бронетехнікою, укріпле-ннями, гелікоптерами та іншими ці-лями на відстані до 5000 м за до-по-могою керованих ракет «Комбат».

Крім гармати, танк озброєний дво-ма кулеметами—крупнокаліберним зенітним КТ-12,7 з дистанційним керуванням та спареним  КТ-7,62 гвинтівкого калібру. Боєкомплект до кулеметів налічує 300 набоїв ка-лібру 12,7 мм і 1250 набоїв калібру 7,62 мм, споряджених у стрічки від-повідно на 50 і 250 набоїв.

Пошук цілей і наведення основного та допоміжного озброєння здійсню-ється за допомогою комплекса уп-равління вогнем 1А45. До його ск-ладу входять денний та нічний при-цільні комплекси навідника і приці-льно-спостережний комплекс кома-ндира ПНК-4СР.

Денний прицільний комплекс навід-ника 1А43У, в свою чергу, складає-ться з приціла-прилада наведен-ня 1Г46М «Промінь» з вбудованим лазерним далекоміром та незалеж-ною стабілізацією поля зору у ве-ртикальній та горизонтальній пло-щинах, стабілізатора основного озброєння 2Е42М, балістичного об-числювача 1В528-1 та комплекту датчиків умов стрільби.

Візирний канал приціла-прилада наведення 1Г46М являє собою пан-кратичну систему, тобто збільшен-ня може плавно змінюватися під час спостереження за ціллю. Збі-льшення варіюється в межах від 2,7 до 12 крат. Діапазон кутового поля зору при мінімальному збільшенні становить 20 град, а при максима-льному — близько 4 град. Приціл за-безпечує можливість пошуку цілей на відстані до 5000 м. Вбудований лазерний далекомір дозволяє ви-мірювати відстань в діапазоні від 400 до 5000 м з точністю до 10 м. Крім візирного та дальномірного каналів, в прицілі також є канал управління ракетою, сполучений з обчислювальною та контрольною апаратурою комплексу ТАКО-621.

Стабілізатор 2Е42М забезпечує мо-жливість ведення прицільної стрі-льби на ходу. Наведення гармати та спареного кулемета здійснюється за допомогою двох приводів: еле-ктрогідравлічного (по вертикалі) та електромеханічного (по горизонта-лі). Серединна помилка стабілізації по вертикалі становить 0,30 мрад, а по горизонталі — 0,40 мрад. Таким чином, точність стабілізації, порів-няно з Т-64БВ, зросла в 2 рази. На випадок нештатної ситуації перед-бачені також резервні механічні приводи наведення та повороту башти.

Нічний прицільний комплекс наві-дника Т01-К01ER «Буран-Е» включає пасивний інфрачервоний приціл ТПН-4ER з незалежною стабілізаці-єю поля зору у вертикальній пло-щині та ряд допоміжних приладів. На відміну від попередніх моделей нічних прицільних комплексів, «Бу-ран-Е» зв'язаний з денним при-цілом і балістичним обчислювачем. Таке рішення дозволило суттєво збільшити ефективність стрільби в сутінках та вночі. За даними вироб-ника, після модернізації стійкість лобової та бортових проекцій ко-рпусу і башти відносно сучасних протитанкових засобів збільшилась приблизно вдвічі. Такий приріст за-хищеності був досягнений за раху-нок встановлення накладного бро-нювання та модульного комплекса вбудованого динамічного захисту «Ніж». Дія комплекса «Ніж» засно-вана на принципі використання так званих «кумулятивних ножів» — ви-довжених зарядів вибухової речо-вини, які при спрацьовуванні фор-мують плоскі кумулятивні струмені, що дестабілізують або руйнують осердя бронебійного підкаліберно-го снаряда чи струмінь кумуляти-вного боєприпаса, доки він не за-глибився в основний масив броні. Підвищення мобільності Т-64БМ «Булат», в порівнянні з Т-64БВ, було досягнене завдяки використанню двигуна 5ТДФМ потужністю 850 к.с. Разом із двигуном зазнали змін по-вітряні фільтри та випускна систе-ма. Загалом модернізація силового відділення, за даними виробника, дозволила збільшити середню шви-дкість руху по дорозі на 7 км/год, а запас ходу по шосе (без урахування додаткових паливних баків) — при-близно на 80 км. Задля збереження дорожнього покриття гусениці мо-жуть бути оснащені асфальтохідни-ми башмаками. Ходова частина «Бу-лата» аналогічна такій у Т-64Б. Мо-дернізований танк зберіг ене-ргоємну і м'яку підвіску Т-64Б, що забезпечує комфорт екіпажу і точну стрільбу на ходу. Для гусениць тан-ка було також розроблені й випро-бувані асфальтоходні башмаки (АХБ), що не вимагають доопрацю-вання деталей гусениці. Дані асфа-льтоходні башмаки з елементами кріплення поставляються окремо.